Сервіси Web 2.0

Враховуючи широкий спектр функціональності, в профорієнтаційній діяльності можна використовуввати, наприклад, такі сервіси: Diigo, YouTube, Google Drive, FreeMind, Blogger, Twitter, FaceBook, LinkedIn, iGoogle, Webinar.
Diigo – персональна система управління інформацією. Сервіс призначений для зберігання посилань на різні сайти та на фрагменти тексту на сторінках сайтів. Користувач може зберігати приватні закладки або публічні (їх бачитимуть усі). Закладка являє собою запис, який складається з посилання на певний сайт або фрагмент тексту, його назви та короткого опису. Також сервіс дозволяє створювати групи та запрошувати до них користувачів. У групах можна розміщувати закладки на сайти певної тематики.
Сервіс можна використовувати для колективної роботи учнів із матеріалами з профорієнтації: виділяти головне, робити закладки та інше.
Також аналогічні функції виконують: http://www.bobrdobr.ru – БобрДобр; http://delicious.com/ – Делішес; http://memori.ru/ - Меморі.
YouTube - сервіс, що надає послуги відеохостінга. Користувачі можуть додавати, переглядати та коментувати відеозаписи. Сервіс також надає можливість користувачам порекомендувати відео іншим. Згідно з даними сайта Alexa.com YouTube займає третє місце у світі за кількістю відвідувачів.
Можна використовувати для розміщення, пошуку, коментування та розповсюдження відеоматеріалів з профорієнтації.
Google Drive – дозволяє створювати, зберігати, редагувати безпосередньо в он-лайні, навіть без встановленого офісного ПЗ на комп’ютері користувача, переглядати документи в мережі та надавати до них доступ іншим користувачам. Сервіс підтримує колективну роботу з документами.
За допомогою цього сервісу можна створювати: текстові документи, таблиці, презентації, форми (бланк з переліком запитань та відповідей – тести), малюнки (діаграми, графіки, тощо).
За допомогою цього сервісу профорієнтатор може проводити опитування та тести, організовувати колективне обговорення якогось матеріалу та інше.
FreeMind – Карти знань (когнітивні карти, ментальні карти) – схеми, в яких наочно представлені різні ідеї, задачі, тези, пов’язані між собою і об’єднані спільною ідеєю.
За допомогою цього сервісу можна структурувати інформацію у вигляді схем та надавати її учням.
Можна також використовувати:
http://www.mindmeister.com/ – MindMeister;
http://vslovar.org.ru/ – візуальний словничок;
http://znannya.org – формування бази знань на основі навчальних текстів;
http://bubbl.us/ – середовище брейнстормінга.
Blogger – сервіс мережевих щоденників. Зазвичай блоги публічні і передбачають сторонніх читачів, які можуть вступити в полеміку з автором. Але є і приватні блоги, зміст таких блогів може бачити тільки автор. Основний зміст блогів - записи (пости), що регулярно додаються і містять текст, зображення або мультимедіа. Для блогів характерні короткі записи, відсортовані у зворотньому порядку (останній запис зверху). У блозі можна розміщувати посилання на документи, відеоматеріали, сайти з профорієнтації та інші матеріали.
Також можна використовувати: http://Livejournal.ru – Живий Журнал (ЖЖ), http://Liveinternet.ru – LiveInternet, http://blogs.mail.ru – Блоги на Mail.ru, http://www.communityhost.ru – створення та розміщення власного форуму, http://edublogs.org/ – Edublog (освітні блоги для вчителів, студентів та освітніх установ), http://ru.wordpress.org/ - wordpress. Система керування контенотом сайта. Використовується для ведення блогів, ресурсів новин, Інтернет-магазинів тощо.
Twitter – мережа мікроблогів стала подальшим розвитком ідеї блогів. Повідомлення у мережу Twitter можна надсилати, використовуючи веб-інтерфейс, програми-клієнти або SMS. Внаслідок простоти надсилання повідомлень і швидкості розповсюдження новин мережу Twitter називають новим видом ЗМІ, а деякі періодичні видання мають своє представництво в цій мережі.
FaceBook – соціальна мережа. За даними сайта Alexa.com, Facebook є 7-им за відвідуваністю сайтом в Україні та 2-им за відвідуваністю сайтом у світі. Кількість українських користувачів Facebook на жовтень 2011 сягала 1 730 000 осіб. Facebook дозволяє створювати профіль із фотографією та інформацією про себе, запрошувати друзів, обмінюватися з ними повідомленнями, змінювати свій статус, залишати повідомлення на своїй і чужій «стіні», завантажувати фотографії та відеозаписи, створювати групи (спільноти за інтересами).
Користувач може контролювати рівень доступу до інформації, опублікованої в його профілі, і визначати, хто має доступ до тієї чи іншої частини сторінки.
LinkedIn – соціальна мережа для пошуку і встановлення ділових контактів. Контакти можуть бути запрошені як із сайта, так і ззовні, проте LinkedIn вимагає попереднього знайомства з контактами. У випадку, коли користувач не має прямого зв'язку з контактом, він може бути представленим через інший контакт (знайомі знайомих).
Користувачі LinkedIn можуть використовувати список контактів у різних цілях:
  • бути представленими через існуючі контакти і розширювати зв'язки;
  • здійснювати пошук компаній, людей, груп за інтересами;
  • публікувати професійні резюме і здійснювати пошук роботи;
  • рекомендувати і бути рекомендованими;
  • публікувати вакансії;
  • створювати групи за інтересами.
ВКонтакте – найбільша у Рунеті соціальна мережа. За даними сайта Alexa.com, ВКонтакте є 1-им за відвідуваністю сайтом у Білорусі, 2-им за відвідуваністю сайтом у Росії, третім – на Україні, 28 – у світі. Спочатку ресурс створювався як мережа для студентів та випускників російських вузів. Згідно з даними за вересень 2012 року щотижнева аудиторія цієї мережі – близько 38 мільйонів осіб.
iGoogle – сервіс, що дозволяє створювати персоналізовану стартову сторінку чи персоналізований Інтернет-портал. Сторінка організована в таблицях, у кожній з яких містяться призначені для користувача модулі. Наприклад, пошук за допомогою Google, RSS потоки, прогнози погоди у вибраному регіоні, модуль для роботи з закладками і т.д.
Можна також використовувати: http://www.netvibes.com/uk-ua – Netwibes та https://bitly.com/ – bitly.
Webinar – http://webinar.ipo.kpi.ua/ – платформа для проведення веб-семінарів (вебінарів) в ІПО КПІ. Сервіс надає можливість ведучому (модератору, тренеру, консультанту, вчителю) передавати інформацію, а учасникам отримувати інформацію і навчатися за допомогою віртуального класу, в якому є можливість чути й бачити один одного, де б ви не знаходились. Особливо важливі можливості: показувати учасникам презентації, малювати на віртуальній дошці, робити активним опитування. Для більшої інтерактивності учасники можуть ставити питання у віконці онлайн-чату.
Можна також використовувати: http://wiziq.com – WizIQ, www.comdi.com – Comdi, www.dimdim.com – Dimdim.

Використання сервісів Web 2.0 стає особливо важливим у навчально-виховному процесі

Перехід учнів на рівень учасників мережевої спільноти надає можливості не тільки ефективно впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології у життя, а й розширити кругозір; оволодіти вміннями спілкуватися, використовуючи мережу Інтернет; організовувати міжособистісну взаємодію; співпрацювати у групі; систематично підвищувати рівень власної загальнокультурної, інформаційної компетентності.
  Окрім цього, високий рівень ефективності взаємодії користувачів в Інтернет-середовищі, багатовид принципових особливостей і різних можливостей мережевих сервісів Web 2.0, а також відносна дешевизна зумовлюють серйозні перспективи використання подібних технологій як учителями, так і учнями і тим самим визначають необхідність їхнього глибокого вивчення й експериментального дослідження.

Календар - спільне планування діяльності та співробітництво

Сучасні мережні офісні засоби дозволяють спільно планувати діяльність і створювати розклад діяльності, у якому враховуються плани інших людей і цілих груп.
У календарях існують можливості для об'єднання найрізноманітніших календарів. Перш за все, потрібно пам'ятати, що календарів у системі може і повинно бути багато. У кожному календарі можна планувати заходи, пов'язані з певною сферою діяльності.
Всі календарі, які створює автор, доступні йому для редагування і спостереження. Він може додати до кожного календарем опис і визначити рівень доступу. Відкриті календарі відкриті не тільки для свого господаря, але і для читачів. Такі календарі зручно використовувати для організації спільної роботи групи. Крім того, можна відкривати доступ до календаря тільки одному або декільком друзям - користувачам.
У календарях можна вказати, наприклад, дату позакласних заходів, екскурсій, запланованих проектів, що Ви збираєтесь реалізувати (чи розпочати роботу над ними) та інших важливих подій. Добре буде, коли Ви оберете час онлай-зустрічей, наприклад, для обміну новими здобутками, цікавими повідомленнями. Таким чином важливі події вашої діяльності будуть відслідковуватися вашими колегами, учнями, батьками у зручний для них час.

Власні пошукові системи та системи тематичних закладок

Сервіси Веб 2.0 можна використовувати як сховища посилань на додаткові ресурси навчального призначення. Такі сховища є зручними для організації обміну між школярами посиланнями на цікаві та корисні ресурси; для забезпечення певної групи учнів набором посилань, які можуть стати у нагоді для розв’язання спільної задачі; для створення особистого каталогу посилань.
1. Створення системи тематичних закладок. За допомогою сервісів збереження закладок на уроці може бути організовано роботу у групах, спрямовану на пошук матеріалів з теми, що вивчається, а посилання на знайдені ресурси будуть доступними для всіх інших груп. Такі сервіси можуть виявитися також зручними для вчительського співтовариства – знайдені посилання систематизуються колективом вчителів, що дозволяють полегшити пошук необхідних дидактичних та методичних матеріалів. Одним з таких сервісів є збереження закладок є сервіс http://Bobrdobr.ru  
На відміну від традиційних методів збереження закладок, нові соціальні сервіси дозволяють:
  • Додавати посилання з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет;
  • Посилання будуть доступні з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет;
  • Позначати кожну закладку одним або кількома тегами ( мітками-категоріями).

2. Створення власних пошукових систем. Соціальні пошукові машини можуть використовуватися вчителями для створення власних тематичних пошукових каталогів з тим, щоб серед розмаїття інформації в Інтернеті відібрати для школярів саме такі, що будуть корисними для уроку. У такий спосіб може бути вирішено проблему захисту школярів від небажаної інформації, яку вони можуть одержати, направляючи запити в пошукові машини “загального користування” чи проблему швидкого знаходження необхідної інформації. Власну пошукову систему можна створити на базі будь-якої соціальної пошукової машини.